- гнатися
- [гна/тиес'а]
жеину/с'а, жеине/с':а, жеине/ц':а, жеинеимо/с'а, жеинеите/с'а, жеину/ц':а; нак. жеини/с'а, жеин'і/ц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
гнатися — жену/ся, жене/шся і гони/тися, гоню/ся, го/нишся, недок. 1) Переслідувати кого , що небудь; бігти за кимсь, чимсь, наздоганяючи. 2) розм. Прагнути чого небудь, домагатися чогось. || Намагатися зрівнятися з ким небудь. 3) Те саме, що гнати 3), 4)… … Український тлумачний словник
гнатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ввігнатися — див. вганятися I … Український тлумачний словник
відігнатися — див. відганятися … Український тлумачний словник
обігнатися — див. обганятися … Український тлумачний словник
пігнатися — пожену/ся, пожене/шся, док., діал. Погнатися … Український тлумачний словник
розігнатися — див. розганятися … Український тлумачний словник
розігнатися — [роз ігна/тиес а] рож:еину/с а, рож:еине/с :а, рож:еине/ц :а, рож:еинеимо/с а, рож:еинеите/с а, рож:еину/ц :а; нак. рож:еини/с а, рож:еин і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
ввігнатися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відігнатися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови